Як любов Олександра до автомобілів полегшує його життя в Бремені

Ein Mann in blauer Latzhose steht in einem Werkzeuglager und schaut in die Kamera
Олександр Харченко пишається тим, що вже знайшов роботу механіком у Бремені – всьому навчився сам. Bild: Radio Bremen | Anna Chaika

Мовчазний Олександр Харченко стає більш балакучим, коли мова йде про автомобілі. Саме ремонтом авто чоловік займався в Україні. Після нападу Росії він був змушений покинути рідне місто і зараз знайшов роботу механіка в Бремені.

На синьому комбінезоні білими нитками вишито "О.Харченко". Олександр Харченко з гордістю показує пальцем на своє ім’я: "Я працюю офіційно, маю робочий одяг з моїм прізвищем!" За два тижні до російської атаки українцю виповнилося 60 років, тобто він більше не є військовозобов'язаним і йому дозволили залишити країну. Він родом із Харкова, що на сході України, і вже більше чотирьох місяців працює механіком у компанії в Бремені.

"O. Kharchenko" — чоловік показує вишите власне прізвище на синьому робочому комбінезоні "Працюю офіційно, іменна форма в мене є!".  За два тижні до повномасштабного російського нападу українцю виповнилося 60 років, тобто він більше не є військовозобов'язаним і йому дозволили залишити країну. Чоловік родом із Харкова, що на сході України, і вже більше чотирьох місяців працює механіком у фірмі в Бремені.

В Україні чоловік з 2000 року займався реставрацією ретро автомобілів: "Я до цього був професійним водієм категорії В/С, водив вантажівки у Харкові, так у мене з’явилося захоплення автомобілями. Купив одну Волгу (російська марка автомобіля, яка випускалася до 2010 року) потім іншу, самостійно набрався досвіду і так навчився реставрувати авто".

Я механік-самоучка. Люди побачили, що я вмію гарно все робити, фарбувати і почали самі мені пропонувати роботу.

ділиться спогадами Олександр
Ein Mann in blauer Latzhose öffnet den Laderaum eines Lkw
У Бремені механік-самоучка працює в компанії, яка ремонтує вантажівки. Зображення Bild: Radio Bremen | Anna Chaika

Робота дійсно улюблена, небагатослівний чоловік одразу розслабляється і сміливішає, коли починає говорити про автомобілі "Я знаю, як зняти, розібрати, перебрати двигун, замінити, підшукати деталі і все назад правильно поставити."

Сам з Харкова багато часу Олександр проводив у іншому українському місті  — Сумах. Де працював при невеличкій автомайстерні, що належала його знайомому, мав базу клієнтів і ремонтував авто. У Сумах Олександр зустрів війну "Я працював у той час і зимував у Сумах, бо там знаходиться 3 понтіаки 86 року, ретро авто, firebird, і Дайхатсу машина і автобус ретро - все я ремонтував."

Олександр евакуювався з Сум разом із колишньою дружиною та ще однією родиною. Всі авто сховав у гараж, накрив, щоб не пилились і поїхав.

Коли виїжджали, то переживав, що багато їжі залишилося вдома! Там був такий борщ! Хоч би в судок, в баночку взяти з собою, але ми не встигли.

розповідає Олександр

Знайти роботу допоміг син

Їхав чоловік цілеспрямовано у Бремен, оскільки тоді, у квітні в Бремені знаходився син Олександра  — Дмитро, який в цей момент працював над проектом будівництва та реставрації готелю у Бремені. Менеджер готелю, як тільки дізнався, що батько Дмитра і досі в Україні одразу запропонував допомогу із житлом та пошуком роботи.

Живучи прямо у тому ж готелі, який реставрував його син, Олександр два місяці шукав роботу і розсилав резюме у різні фірми. Дмитро пригадує той період і готовність батька братися за будь-яку роботу "Він казав мені, що давай я піду підлогу мити, кімнати прибирати… А я кажу йому  — в тебе такий досвід роботи є! Ти стільки всього вмієш! Зачекай трохи, ми обов'язково тобі знайдемо щось. І ми знайшли!"

Ukrainische Handwerker in Bremen
На роботі Харченко спілкується англійською. Мовні бар’єри долає за допомогою онлайн-перекладача. Bild: Radio Bremen | Anna Chaika

Знайти роботу батьку допоміг син і ось вже 3 місяць Олександр працює на міжнародну компанію, що займається трек-сервісом "Було страшно, що взагалі не зможу працювати, бо я не знаю німецької. Я радий, що працюю тут, мені подобається. Я заміняю гальма, ліхтарі, шукаю і монтую нові запчастини, ремонтую вантажівки."

У Бремені Олександр Харченко познайомився з іншими українцями. Не всім так швидко вдається знайти роботу, каже він. Багато знайомих звернулися в центр зайнятості і досі чекають відповідної пропозиції: "Мій знайомий Віктор, з Харкова, він працював викладачем у військовим коледжі в Харкові, ніяк не може тут знайти роботу з березня. Ще один знайомий мій, Олександр, з Полтави, медик-по реабілітації теж чекає інформації від Джоб Центру" Як і з багатьма іншими біженцями, проблемою є незнання мови. Олександр був радий, що його знання англійської вистачило для роботи.

Але це також виклик. Іноді я користуюся перекладачем на телефоні, кажу щось на ньому і чекаю відповіді, поки онлайн-програма перекладає. Це велике полегшення, що тут троє людей говорять англійською, тож ми можемо спілкуватися.

Олександр

Олександр має безстроковий трудовий договір і ще перебуває на шестимісячному випробувальному терміні. Іноді серед клієнтів трапляються українці, що дуже тішить механіка, адже це можливість побачити та поспілкуватися із земляками.

Чіткий графік роботи задає щоденний ритм

Робота у Бремені відрізняється своєю структурованістю та стабільністю, каже Олександр. В Україні він працював сам на себе, бо є клієнт – є робота, немає клієнта – немає роботи, і грошей, відповідно, теж немає. В той час коли у Бремені в компанії щодня видають чіткий план робіт на день. "Тут в мене є можливість заробити в 2 рази більше ніж в Україні, бо там було нестабільно, залежало від випадку, що саме я зроблю у якому авто. А тут я щодня маю роботу."

Щодня Олександр читає новини про війну в Україні, його будинок у Харкові поки цілий, росіяни не розбомбили, каже Олександр. На початку війни чоловік роздумував про те, щоб піти в Територіальну оборону на службу, але потім вирішив, що має вивезти з України колишню дружину та ще одну родину своїх знайомих.

Мета Олександра: власне авто

Зараз механік живе сам у Бремені. Потроху він наводить порядок у своєму житті і навіть починає будувати плани на майбутнє. А саме – купити власний автомобіль на який Олександр вже почав відкладати гроші. Поки залишатиметься у Бремені і працюватиме. Робота – основний спосіб адаптуватися і можливість відволіктися від темних думок про війну.

Hier finden Sie den Text auf Deutsch:

Chancen für Geflüchtete: So sieht ihr Arbeitsalltag in Bremen aus

Bild: Radio Bremen

Mehr zum Thema:

Autorin

Dieses Thema im Programm: buten un binnen, 1. August 2022, 19:30 Uhr